Що нового?

Позиція

Українці–казахстанці  Наші співвітчизники в державі Назарбаєва займають чимало посад в органах влади, будують церкви поруч із мечетями та влаштовують потужні міжнародні фестивалі української народної творчості

Українці–казахстанці Наші співвітчизники в державі Назарбаєва займають чимало посад в органах влади, будують церкви поруч із мечетями та влаштовують потужні міжнародні фестивалі української народної творчості

Уже багато хто з них народився не в Україні, а в Казахстані. Їхні батьки опинилися тут за різних обставин: когось привезли у вагонах–«теплушках» відбувати покарання за політичними статтями чи на поселення ще в роки сталінських репресій, а хтось приїхав сюди добровільно під час так званої цілинної епопеї вже в часи Хрущова. Хоча зустрічаються й українці, чиї прадіди поселилися у Казахстані ще з часів царської Росії. Сучасні українці Казахстану залюбки їдять вишукані страви з конини та баранини, завзято нахвалюють казахський плов на противагу узбецькому, п’ють кумис, але й про сало з борщем не забувають. При цьому українська діаспора в державі Назарбаєва є третьою за чисельністю серед українських громад світу (після української діаспори в Росії та США). Згідно з останнiм переписом, громадянами Казахстану є понад 330 тисяч українців. Утім очільники етнокультурних центрів українства кажуть, що насправді «їхнього цвіту» тут не менше мільйона, бо нині заповнення графи «національність» у паспорті стало справою добровільною. Потужність української громади засвідчив і нещодавно проведений в Астані Перший міжнародний фестиваль української народної творчості, на якому пощастило побувати й журналісту «УМ».

Детальніше
Михайло Ратушний: Якби Янукович почув критику діаспори — нічого страшного не було б  Новообраний голова УВКР — про свої стосунки із владою, перші кроки на посаді та зачистку українства в Росії

Михайло Ратушний: Якби Янукович почув критику діаспори — нічого страшного не було б Новообраний голова УВКР — про свої стосунки із владою, перші кроки на посаді та зачистку українства в Росії

Минулого тижня Михайла Ратушного обрали головою Української всесвітньої координаційної ради. Та на дверях його кабінету досі висить табличка попереднього керівника: «Павличко Дмитро Васильович». «Якщо чесно, я й не звернув уваги на цей напис. Якось змінимо», — каже Ратушний, колишній заступник Павличка по УВКР.

Анонсуючи свій відхід із посади, Дмитро Павличко висловив побажання, щоб головою став саме Ратушний. Але на V Всесвітньому форумі українців Ратушному довелося почути на свою адресу й чимало критики. Один із ключових закидів — те, що кандидатуру пана Михайла начебто було схвалено на Банковій, і надалі він проводитиме в організації, що координує та невеликою копійкою підтримує діяльність діаспори, політику Януковича. Ратушний відкидає ці звинувачення. Зокрема, він був на опозиційному мітингу 24 серпня, хоч і не виступав із трибуни. При цьому голова УВКР наголошує: щоб вирішити проблему — із владою треба працювати.

Детальніше

1 2 3 4 5 Вперед